Тютюн приносить шкоду.

А що таке звичка?

Звичка є важливим аспектом життя людини. Для здоров’я людини, її способу життя звички можуть бути корисними і шкідливими. Корисні звички

. Паління — це найшкідливіше заняття, яке не можна кинути без зусиль. Це справжня наркоманія, і тим більше небезпечна, що багато хто не сприймає цю проблему серйозно.

Нікотин — одна з найнебезпечніших отрут рослинного походження. Птахи (горобці, голуби) гинуть, якщо до їх дзьоба всього лише піднести скляну паличку, змочену нікотином. Кролик гине від 1/4 краплі нікотину, собака — від 1/2 краплі. Для людини смертельна доза нікотину складає від 50 до 100 міліграмів, або 2–3 краплі.

Саме така доза надходить щодня в кров після викурювання 20–25 сигарет (в одній сигареті міститься приблизно 6–8 міліграмів нікотину, з яких 3–4 міліграми потрапляють у кров).

Курець гине тому, що доза вводиться поступово, не в один прийом. До того ж, частину нікотину нейтралізує формальдегід — інша отрута, що міститься в тютюні. Протягом 30 років такий курець викурює приблизно 20 000 сигарет, або 160 кг тютюну, поглинаючи в середньому 800 грамів нікотину. Систематичне поглинання невеликих, несмертельних доз нікотину викликає звичку, пристрасть до паління.

Нікотин включається в процеси обміну, що відбуваються в організмі людини, і стає необхідним.

. Проте якщо некурець в один прийом отримає значну дозу нікотину, може наступити смерть. Такі випадки спостерігалися в різних країнах. Ученим-фармокологом Н. П. Крафковим описано смерть молодої людини після того, як вона вперше в житті викурила велику сигару.

У Франції, в Ніцці, у результаті конкурсу «Хто більше викурить» двоє «переможців», викуривши по 60 сигарет, померли, а інші учасники з важким отруєнням потрапили до лікарні.

В Англії зареєстрований випадок, коли 40-літній чоловік, що вже давно палить, уночі під час важкої роботи, викурив 14 сигар і 40 сигарет. Вранці йому зробилося погано, і незважаючи на надану медичну допомогу він помер.

У літературі описаний випадок, коли в кімнату, де лежав тютюн у тюках, поклали спати дівчинку і вона через декілька годин померла.

. Діти, що живуть у накурених приміщеннях, частіше і більш страждають захворюваннями органів дихання. У дітей батьків, що палять, протягом першого року життя збільшується частота бронхітів і пневмонії, підвищується ризик розвитку серйозних захворювань. Тютюновий дим затримує сонячні ультрафіолетові промені, які важливі для зростаючої дитини, впливає на обмін речовин, погіршує засвоєння цукру і руйнує вітамін С, необхідний дитині в період зростання. В віці 5–9 років у дитини порушується функція легенів. Унаслідок цього відбувається зниження здатності виконувати фізичну діяльність, що вимагає витривалості і напруги. Обстеживши понад 2 тис. дітей, що проживають у 1820 сім’ях, професор С. М. Гавалов виявив, що в сім’ях, де палять, у дітей, особливо в ранньому віці, спостерігаються часті гострі пневмонії і гострі респіраторні захворювання. У сім’ях, де не було тих, що палять, діти були практично здорові.

У дітей, матері яких палили під час вагітності, є схильність до припадків. Вони значно частіше захворюють на епілепсію. Діти, що народилися від матерів, що палять, відстають від своїх однолітків у розумовому розвитку. Так, учені В. Гібал і Х. Блюмберг  після обстеження 17 тисяч таких дітей виявили в них відставання у навчанні, а також у зростанні.

Помітно зросла кількість алергічних захворювань. Ученими встановлено, що алергизувальні дію мають нікотин і сухі частинки тютюнового диму. Вони сприяють розвитку багатьох алергічних захворювань у дітей, і чим менше дитина, тим більшу шкоду заподіює її організму тютюновий дим.

 Паління підлітків насамперед позначається на нервовій і серцево-судинній системах. У 12–15 років вони вже скаржаться на необхідність відпочинку в разі фізичних навантажень. У результаті багаторічних спостережень французький доктор Декалзне ще 100 років тому прийшов до переконання, що навіть незначне паління викликає в дітей недокрів’я, розлад травлення.

Паління впливає на успішність школяра. Число не-
успіш­них зростає в тих класах, де більше учнів палять.

Паління школярів уповільнює їх фізичний і психічний розвиток. Стан здоров’я, підірваний палінням, не дозволяє вибрати рід занять до душі, добитися успіху (наприклад, хлопцям стати льотчиками, спортсменами, дівчатам — балеринами, співачками і т. ін.)

Висновки

Паління і школяр несумісні. Шкільні роки — це роки зростання як фізичного, так і розумового. Організму потрібно багато сил, щоб справитися зі всіма навантаженнями. Як відомо, навики, звички, засвоєні в шкільному віці, найміцніші. Це стосується не тільки корисних, але і шкідливих звичок. Чим раніше діти, підлітки, хлопці, дівчата познайомляться з палінням і почнуть палити, тим швидше звикнуть до нього, і надалі відмовитися від паління буде дуже важко.

Учитель. Шкода тютюну доведена, багато людей кинули палити, йде боротьба проти пасивного паління. Прихильники ж тютюну часто посилаються на те, що багато видатних людей, наприклад, Дарвін, Ньютон, О. М. Горький, композитор С. В. Рахманінов і навіть учений-терапевт С. П. Боткін — палили. Значить, паління не заважало їм досягти успіхів? Хочу привести тут деякі вислови відомих діячів культури і науки. Письменник О. Дюма-молодший: «...я відклав свою сигарету і присягнувся, що ніколи не палитиму. Цю клятву я твердо стримав і цілком переконаний, що тютюн шкодить мозку так само ясно, як і алкоголь». Л. М. Толстой, кинувши палити, сказав так: «я став іншою людиною. Просиджую по п’ять годин підряд за роботою, встаю абсолютно свіжим, а раніше, коли палив, відчував утому, запаморочення, нудоту, туман у голові». Великий лікар С. П. Боткін був заядлим курцем. Вмираючи, ще порівняно не старим (57 років), він сказав: «Якби я не палив, то прожив би на 10–15 років більше». Скільки ще він зробив би для науки, для порятунку людей, але, на жаль, не зумів позбавитися від своєї згубної звички, не зміг урятувати себе.

набагато швидше.

IV. Підсумки заняття

Останнім часом з’являються молоді люди, що підкреслено негативно ставляться до  тютюнопаління. Вони вводять у моду підібраність, спортивний вигляд, простоту і ввічливість у поводженні з оточуючими, орієнтуються на здоровий спосіб життя. Але щоб стати повноцінною, корисною для суспільства особою, треба свій вільний час заповнювати осмисленими заняттями. «Хто хоче що-небудь зробити, шукає засоби. Хто не хоче робити нічого, шукає причини»,— свідчить відомий афоризм.

Учені давно встановили, що одним з найбільш поширених спонукачів мотивів, що штовхають людину  тютюнопаління, є невміння зайняти себе, незадоволеність тією або іншою формою дозвілля. Тому чим цікавіше буде дозвілля, чим більшою мірою кожен зможе задовольнити свої бажання і потреби, тим рішучіше піде боротьба зі шкідливими звичками, які починаються від неробства.

Беручись до роботи над собою, основні зусилля необхідно зосередити на формуванні позитивних звичок. Боротьба із самим собою — справа нелегка. Недаремно багато хто вважає, що подолання звички  тютюнопаління були в їх житті першим найбільш сильним випробуванням. Тут-то людина і пізнає себе, випробовує і загартовує свою волю, виробляє самодисципліну, удосконалює свій організм. Витримати, стримати одного разу дане собі слово — означає, навчитися володіти собою.

Необхідно зробити зусилля і зважитися ніколи не торкатися спиртного та тютюну.