22 січня в школі було проведено низку заходів приурочених Дню Соборності України:

• Виховні години « Україно, соборна держава», «День Соборності та Свободи України», «22 січня – день  Соборності» (історичний  екскурс),
• класні години та години спілкування «Барвінкова моя Україна ти для  мене  Соборна і єдина», «І об’єднались два берега  одного  народу»,
• вікторини « Як ми знаємо Україну», « Моя Україна – зоря  світанкова»,
• конкурс читців «Україна моя молитва», «Моя –Україно, ти одна у нас».

Виховні заходи були  спрямовані на формування у учнів почуття патріотизму та єдності .

ВИХОВНА ГОДИНА

«СОБОРНА Україна -  НАВІК ОДНА-ЄДИНА»

Підготувала класний керівник

Кирик   А.   В.  

2014-2015 н.р.

Ведучий: Шановні присутні! 22 січня цього року Україна відзначає чергову річницю з дня проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Акт Злуки, закріплений в Універсалі Директорії УНР, унормовував омріяні попередніми поколіннями ідеали української соборності, визначивши: «Збулися віковічні мрії. якими жили і за які вмирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка. Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаннями дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу на благо і щастя всього її трудового народу».

Тобі, Україно, мій мужній народе,

Складаю я пісню святої свободи

Усі мої сили і душу широку

Й життя я віддам до останнього кроку

Аби ти щаслива була, Україно,

Моя Батьківщино!

Звучить «Козацький марш»

І читець.

Нам дух волелюбний від скіфів дістався,

Широка душа – від безмежжя степів.

Хто серцем тебе, Придніпров’я, торкався,

Той душу твою осягнути зумів

2 читець.

Це тут України моєї початок,

Де волю плекали твої козаки.

Про тебе сьогодні ми будем співати

І славу твою пронесем крізь віки!

1 читець.

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

2 читець.

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну .

Ведучий. 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада ІУ Універсалом проголосила Українську Народну Республіку самостійною, ні від кого незалежною державою. Перехід Української Центральної Ради від федералізму до самостійництва був актом, обумовленим насамперед зовнішньополітичними факторами. В січні 1918р. Українська народна Республіка опинилася в критичній ситуації. Війська Радянської Росії, маючи підтримку місцевих більшовиків. захопили значну територію України і швидко наступали на Київ. Агресія здійснювалася під прикриттям саме декларованого обома воюючими сторонами федералізму. Крім того, приналежність УНР до неіснуючої російської федерації перешкоджала їй завершити мирні переговори з країнами Четверного Союзу. Все це неминуче штовхало керівництво УНР до самостійництва.

1. Велична і свята, моя ти Україно,

лише тобі карать нас і судить

Нам берегти тебе, Соборну і єдину

І нам твою історію творить!

2. Рідна матір, Україно!

Подивись, твої сини

Вже колосяться лани.

Ті, із кого кепкували,

Насміхалися,як могли,

Знов народом гордим стали,

більш вони вже не хохли,

Не лакузи, не примари,

А герої та борці.

1. Маєм сонце, маєм море,

Маєм Київ і Дніпро,

Маєм землю неозору,

На якій росте добро.

Синьо-жовтий прапор маєм

Й Володимирський тризуб,

Дон і Сян їх обіймають.

Ми – народ – великолюб.

1.Боже – Отче всемогутній,

Захисти коханий край!

Дай нам вийти у майбутнє.

Мужність і сміливість дай!

Захисти нас від свавільних

Хижаків, жорстоких, злих,

Захисти від божевільних,

Від Чорнобилів нових!

Ведучий. На засіданні Малої Ради, яке тривало з 22 січня до пізньої ночі 24 січня, було опрацьовано й схвалено остаточний текст ІУ Універсалу. При поіменному голосуванні з 49 присутніх за нього було подано 39 голосів. В Універсалі констатувалось повне знесення України тривало імперіалістичною війною. Вказувалось на неможливість вчасно провести вибори до Українських Установчих зборів через розруху, анархію, заколоти й воєнний напад «Петроградського правительства народних комісарів».

1.Хай собори на руїні

Стануть там, де ти прорік.

Незалежній Україні –

(Діти в залі разом з ведучими)

Разом – Слава нині і повік!

1.Я співаю про тебе, прекрасна країно

Де хлібами духмяними вкриті поля

І про шлях твій до волі, моя Україно

Незалежна та славна слов’янська земля!

1. Скільки світлих доріг

Ти для мене відкрила

До високих зірок у широкі поля

У мені твоя кров,

У мені твоя сила

Найдорожча з усіх,

Рідна земле моя!

2.Земле рідна, з чим тебе зрівняти?

Від любові серцю в груди тісно.

Допоки сущі – будем хліб творити,

Допоки і щасливі будуть діти.

3. Рідна земле моя,

Я листок твій зелений,

Пісня в шелесті трав,

Промінь сонця в росі,

Я з грудей твоїх п’ю,

Україно, натхнення,

Я спішу до землі.

Ведучий. Відзначивши марність зусиль запобігти «братовбивчій війні» українського і російського народів через політику російського радянського уряду і перешкоди до укладення миру , Універсал висловлював твердий намір не допустити, щоб російський, або якийсь інший уряд ,перешкодили Україні встановити бажаний мир «для того, щоб вести свій край до ладу, творчої роботи, до кріплення революції та волі нашої»

Ведучий. Щоб досягти цієї мети, «однині Українська Народна Республіка стає: самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державною українського народу». З усіма сусідніми державами – Росією, Польщею, Австрією, Туреччиною та іншими вона житиме в згоді й приязні. Разом з тим відзначалося, що ні одна з них не повинна втручатися в життя самостійної Української Республіки. «Власть в ній буде належати тільки народу України, іменем якого, поки зберуться Українські Установчі Збори, будемо правити ми, Українська Центральна Рада, представниця робочого народу – селян, робітників і солдатів, та наш виконавчий орган, який однині матиме назву ради народних міністрів».

1. Я україночка від роду,

Землі цієї я краплинка,

Я – доля рідного народу,

Його дитина – українка.

2. Хай сонце сяє в нашій пісні

І світом котиться луна.

Ми в чомусь, може, трохи різні,

Та Україна в нас одна.

3.Радіймо сонцю й днині мирній

І вальсу гарному, що нас всіх згуртував

Дарує він усім нам згоду

Й на добрі справи надиха.

4. Благословенна будь, земля моїх батьків

І щедра нива степових просторів,

Що пам’ятає славу козаків

Своїх захисників, своїх героїв.

Ведучий: Універсал закликав усіх патріотів України стати на захист добробуту і свободи свого народу від більшовиків та інших напасників. Крім того, в ньому визначались заходи внутрішньополітичного й соціального характеру, в тому числі автономії для національних меншин.

Ведучий: ІУ Універсал – це одна з вершин державотворчої діяльності української Центральної Ради, яка протягом короткого часу привела Україну через автономію і федерацію до повної самостійності. На жаль, в силу багатьох як об’єктивних, так і суб’єктивних обставин Українська народна Республіка зазнала невдачі. Незважаючи на це, день 22 січня 1919 року назавжди залишиться в історії українського народу як свято Соборності України.

1.Ми дуже любимо свій край

і любим Україну,

ЇЇ лани, зелений гай,

В саду рясну калину.

Там соловейко навесні

Співає між гілками,

Там, де співаємо пісні,

Змагається він з ними.

2.Моя Україна – широкі простори,

Поля і левади, долини і гори,

Молитва і пісня, і слово натхнення.

Наш труд і талант,

Україно, для тебе.

3. Нехай цвітуть про тебе співи.

Тебе люблю без краю я.

Мій край веселий і щасливий -

Вкраїнська зоряна земля.

Ведучий: Це був один з найпрекрасніших моментів нашої історії. Високий принцип соборності своїх земель – найблагородніший у світі ідеал, до якого прагне кожна нація.

Україно, соборна державо,

Сонценосна колиско моя,

Ще не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях!

Живи та міцній, Українська державо!

Вмирали у битвах мільйони бійців,

Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво

Й над Києвом стольним віки майорів!

Любіть Україну, злотосяйну і вічну,

Любіть Україну, всім серцем любіть.

У день її народження не свічку –

Серця без коливання запаліть.

Зацвітає калина, зеленіє ліщина,

Степом котиться диво-луна.

Це – моя Україна, це – моя Батьківщина,

Що, як мама, як тато, одна.

Моя Україно!

Я вірю, що дух твій ніколи не згасне.

Ти совість народу, незгасна зоря,

Живи й процвітай, Україно моя,

Для миру, для щастя, любові й добра.

Ведучий. Ті вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. У розмаї жовто – синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.

1. Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!

Говорить сьогодні дорослі й малі,

Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,

Немає такої, як ти на на землі.

2.Дай щастя, Боже, нашій Україні,

Такій великій, рідній і єдиній,

У кожне місто і село квітчасте

Пошли любов і світле щастя.

Ведучий: Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви на вівтар незалежності, соборності, державності.

Ведучий. Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

бо ти у нас одна-єдина, -

Писав в своїх віршах Тарас.

Молюсь,- казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни,

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі.

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

Ведучий: Сердечно бажаєм вам, шановні громадяни, міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє рідного краю та України!