Не знищуймо життя, навіть якщо це вовки

     Серед представників нашої фауни вовк – найбільший хижак. Споконвічна увага людини до вовка, передусім, обумовлена хижими нахилам цього звіра. І в наш час періодично надходять розпачливі протирічливі повідомлення з сіл про те, що були вовки, накоїли шкоди. То який же він, цей вовк?

    Формою, розмірами тіла і забарвленням хутра дуже схожий на вівчарку, але є й відмінності. На відміну від собаки, хвіст у нього прямий, малорухомий і опущений донизу. Лобова частина голови широка, з гостро стоячими трикутними вухами. Очі солом’яні, із зеленуватим блиском. Тулуб і м’язова система сильно розвинуті, що свідчить про силу і витривалість звіра. Окремі особини досягають ваги 60 кг, зрідка більше.

      Страх перед вовком - дуже стародавнє почуття, що зародилося ще тоді, коли він був харчовим конкурентом для людини. У далекому минулому і люди, і вовки полювали зграями, користуючись численними прийомами. Коли людина почала вести осіле життя і завела домашніх тварин, первісний страх перетворився на ненависть по відношенню до викрадача домашньої живності. Вовк швидкий і сильний, витривалий і живучий, може обходитися без їжі до семи діб підряд. Рятуючись від переслідування, здатен розвивати швидкість до 60 км на годину, а якщо небезпека - близько 85 км. Його жорстокість вражає. Іноді зграя вовків за короткий термін часу встигає зарізати десятки, а то й сотні тварин. Потрапивши в вівчарню, вовки ріжуть овець десятками.    У Шотландії, де вовки давно вже не живуть, й досі існують легенди про їхні підступні напади. Останній британський вовк був убитий в 1743 році. В Ірландії вовки існували майже до 1770 року.

У Європі залишилося дуже мало місць, де вовки можуть жити, не зустрічаючись з людьми, тому охоронних заходів, зазвичай, вживають на місцевому рівні. Заради порятунку хижаків почали виплачуватися грошові компенсації фермерам, що постраждали від них. На жаль, більшість програм по збереженню цих тварин не мають юридичних підстав для боротьби з аферистами, що часто спекулюють на цьому питанні.

      У наші дні в більшій частині європейських країн вовк цілий рік перебуває під охороною.

       А як у нас , на Україні , чи охороняють, чи винищують «санітара» лісу. Біля села Новоіванівське є лісовий масив Волошанська дача , тут раніше жили дикі кози, кабани, зараз їх немає: повибивали.  Чи буде таке з вовком? Буде. Вже декілька років атакує вовча зграя тваринницькі бази , дітей лякають вовками , щоб вечорами вдома сиділи, далеко не ходили. Але всі пам`ятають російську приказку «Вовка боятися до лісу не ходити» , як нам бути? Та  в Біблії до Ноя в ковчег йшли кожної тварини по-парі. Ми не боги, тож не повинні знищувати життя, навіть якщо це вовки.